Така брехуха, осінь ця,
Пообіцяла, поманила,
Тумани скинула з лиця,
Довкілля сонцем напоїла.
..............................................
І їй повірили троянди -
Розкрили пуп'янки свої,
Бузок розцвів біля веранди...
Та не співають солов'ї...
Усе навкруг, мов подуріло -
Бруньки в магнолії тугі.
Зима вже скоро, біло-біло,
Розстелить пелени в логи,
Накриє сад, поля, дороги,
Морозом вдарить по траві...
Бузок цвіте без застороги,
Розпушив кетяги свої.
...............................................
Із голови пішло все в *ноги*,
Дивлюсь, не тільки у людей.
Брехня стоїть біля порогу,
Відчиниш, і ураз ввійде.
Такі ми, українці, щирі,
Впускаєм в дім усіх і все,
А зайда, на святу порфіру,
Бруд за ногами принесе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457505
Рубрика:
дата надходження 30.10.2013
автор: @NN@