***
Я помню,любимая,помню
сиянье твоих волос.
Не радостно и не легко мне
покинуть тебя привелось.
Я помню осенние ночи,
березовый шорох теней,
пусть дни тогда были короче,
луна нам светила длинней.
Я помню,ты мне говорила:
"Пройдут голубые года,
и ты позабудешь,мой милый,
с другою меня навсегда."
Сегодня цветущая липа
напомнила чувствам опять,
как нежно тогда я сыпал
цветы на кудрявую прядь.
И сердце,остыть не готовясь
и грустно другую любя,
как будто любимую повесть
с другой вспоминает тебя.
***
Я пам"ятаю,люба,пам"ятаю
сяйво твого волосся.
Із серця тебе вириваю,
як з ниви нестигле колосся.
Пам"ятаю осіннії ночі:
шурхотіли березові тіні;
в сяйві місячнім -твої очі...
Дні короткії,ночі -безмірні.
Пам"ятаю,мені говорила:
"Промайнуть голубії літа;
приголубить тебе інша мила,
бо кохання -як в річці вода..."
А сьогодні квітуюча липа
нагадала душі моїй знов,
як же ніжно тоді я сипав
на пасма твої квіти-любов...
Захолонути серце не хоче:
когось зі смутком пригортаю,
та твої мені видяться очі
і тебе я завжди пам"ятаю!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457594
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.10.2013
автор: Забава