Великому українцеві
громадянинові багатокультурної Канади
Павлові Юзику
присвячується
Не вигравав ніяких грантів.
Просто в Канаді народився
В сім'ї вкраїнських емігрантів.
Країні цій він пригодився.
Чоло високе, світлий погляд,
Усмішка щира і відкрита.
Любов до ближнього, до Бога
З дитячих літ була привита.
Дав Господь стержень йому, розум.
Ними життя налив по вінця.
Хоч і невтішнії прогнози
Спочатку ждали українця.
Закінчив школу на "відмінно"
І коледж теж педагогічний.
Вчителювать просивсь уклінно,
Але відмови йшли зустрічні.
Була тоді не надто мила
До націй меншості Канада
Та духу хлопця не зломила.
Ішов, валились барикади.
Вчителем дев'ять років браво
Пан Юзик працював у школі -
Не в англомовній, там не брали,
А в українській, та доволі
Нагадувати про невтішне.
Пішов до армії служити.
Хор і оркестр вів молодіжний
Пред тим, та мусив залишити
Через підпал в народнім домі,
Утрату всіх музінструментів.
Упала тінь. То виклик долі!
Вини ж не було аргументів.
Не дав музичний напрям лаврів,
Став в розвідшколі викладати.
А згодом ступінь бакалавра
Точних наук зумів дістати.
Філософа здобув освіту,
Ступінь одержав доктората.
А ще ж сім'я, родились діти,
Лад треба всьому було дати.
Взяв бакалавра і магістра
З історії, учив студентів.
І ватра розгорілась з іскри.
Палав, не ждучи дивідендів.
Видав він кілька праць вагомих.
Брав участь в різних товариствах.
Став у країні він відомим.
Відстоював права в менш́инствах.
З шістдесят третього - сенатор
Вже у парламенті Канади.
І практик був він, і оратор.
Достукатися вмів до влади.
Розвиток всіх культур і націй -
Ось те, до чого йшов він р́оки.
Що всяк повинен розвиватись,
До співжиття робити кроки.
Хотів він кращої Канади.
Щоб люди всі у мирі жили.
Щоб право мали всі громади,
Дух українці не згубили.
Обстоював завжди вкраїнців,
Снів волею Прабатьківщини.
Плекав культури він паѓінці,
В комісії був з прав людини.
Учителем був і спорт́овцем,
Викладачем і музикантом,
Політиком і науковцем,
І сім'янином - мав таланти!
Звання почесні та медалі,
І ордени - ось нагорода
За те, що бачив світлі далі,
За труд невтомний для народу.
Із дня народження 100 років
Минає цьому чоловіку.
Уклін йому за слід глибокий
Й родині Божої опіки!
31.10.13
Відійшов до вічності у 1986 році.
В Канаді є премія імені Павла Юзика (у сфері розвитку багатокультурності).
У 2013 році випущено марку в честь славного сенатора.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457663
Рубрика: Присвячення
дата надходження 31.10.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)