ранім-ранком,
стежкою
у старому лісі:
все –
у росі́
проз ла́пи сосно́ві – сонце…
промені – під го́стрим кутом:
кожна кра́пелька сяє щирим золотом…
сяє!
присутність Духа Святого
явля́є,
Світло! - фокусу́є і розплітає
на прозі́рчасті кольори́ – діамантом…
ранком,
у травневому лісі –
світлозву́ками
сонце грає в росі:
гармонійні акорди і гами
веселкою
семистру́нною
бринять розси́пчасто під ногами…
ранкова роса -
природний о́сад...
і нічого дивного:
взаємодії
тепла і холоду конденсат...
уважно якщо ж придиви́ться,
увібрати її
проз довірливо-навстіж одкриті зіниці –
проя́вить себе
вселенської Єдності пли́нна Краса
і Відпові́дностей таємни́ці:
людство –
на поверхні планети – роса,
сві́тлому́зика –
гама кольоро́воголо́са…
і кожна окрема краплинка –
вбирає і відбиває
Істину Божу,
під - самій тільки їй одній -
власти́вим куто́м,
і сяє-звучить
у Гармонії – щирим золо-том,
мі́ниться і ряхти́ть
неповторно огра́неним
діамантом…
……..
ні,
я – не вчитель, не філософ, не маста́к…
можливо – не поет… різномані́тності зара́ди –
антропо́морфізо́ваний пита́льний знак…
роси́ короткоча́сної крапли-на…
може й невдало, але саме ТАК
за Творчим Замислом – огранена…
31.10.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457666
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.10.2013
автор: Валя Савелюк