Скільки поглядів недоброзичливих в спину цілились.
Скільки слів незаслужено вугільних було сказано.
Скільки сліз через призму рожеву сріблилось.
Скільки "кам'яних" дружніх вузлів було розв'язано.
Скільки раз на коліна впавши, вставати не хтілося.
Скільки раз обіймало ліжко, що віяло ліками.
Скільки раз я наново вчила себе надіятись...
Я тепер задаюся одним лиш питанням інколи:
А Ви теж посміхаєтесь щиро, тамуючи крики???
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457672
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.10.2013
автор: Sandra CurlyWurly