Це дитя поміняти не в змозі.
Воно вічно буде таким-
Всіх любити,та жити в берлозі,
Вхід відкритий у душу близьким.
Їх маленько,та це не важливо.
Із яскравих надмінних обличь
Так виблискують променем сірі...
Простота їх найцінна тут річ.
Мені жаль тих,хто їх не побачив-
Вони світло і спокій несуть.
Все одно їм,хто в світі цим кращий.
Бо не тим вони світом живуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457686
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.10.2013
автор: Юліанка Бойчук