Безкрайній степ проліг
За обрій простягнувся.
Туди ввісні не раз я біг
Та не добіг, спіткнувся.
На півдороги впав без сил
В часи лихої днини.
Серед курганів та могил
Де частка України.
Її найкращії сини
Під ними спочивають.
В утробі рідної землі
Мене вони чекають.
Щоб приєднався до них я
І ліг я поруч з ними.
І щоб пишалася земля
Синами України.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457737
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 31.10.2013
автор: Олександр Крутій