Міцний чай з бергамотом та лимоном обпікає нутрощі. Лікую рани та позбавляюсь від осінньої залежності. Персикова стеля покривається плямами. Не відчуваю рідних стін. Місцезнаходження душі не можливо визначити. Гірські схили Альп чи морський бриз безлюдного острову? Обираю підземелля закинутої багатоповерхівки. Діагноз - астма. З кожним днем шукаю все більше повітря. І, чорт забирай, воно зникає безслідно. Мене все частіше запитують, чи я ще жива. Я вдихаю ковток повітря, сподіваючись, що не останній, і мляво відповідаю: "Ще не мертва".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457746
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.10.2013
автор: Тесса Колейс