Писалося до дня, що мав буть святом…

[b]Десять  строф  про  першу  заповідь.[/b]
Ви  думаєте,  горе–християни,
Що  Бог  простить  відразу  всі  гріхи
І  з  ями,  де  тримали  росіяни,
Він  виведе  за  лічені  роки?
Вважаєте,  що  Він  як  притчу–дишло
Поверне  проти  Себе  Свій  закон,
Якщо  самі  вже  на  майдани  вийшли
І  перейшли  свободи  Рубікон?
Та  ні,  шановні,  тут  так  не  виходить,
Читайте  Книгу  про  зразок–народ  –
Тактично  –  Він  за  сорок  літ  виводить,
А  стратегічно  –  літ  невпроворот.
А  ви  за  рік  питаєте  з  гаранта
Обіцяний  не  ним,  а  Богом  рай,
А  Він  нам  дав  лиш  сплавити  гіганта
І  посадити  калиновий  гай.
Я  згоден  з  вами  –  цього  дуже  мало
І  від  страждань  кусаю  язика,
Бо  бувша  влада  з’їла  наше  сало
І  [i]пляшєт[/i]  на  Канарах  гопака.
Та  Богу  дорікати  не  коректно,
Бо  глянувши  на  свій  сільський  майдан
Побачив  ще,  як  бувший  цар–директор
Об’їхав  ідола  по  колу,  як  шаман.
А  скільки  їх  навколо  ще  шаманить
Тих  „прогресивних“  відьом,  чорних  братств,
Що  їх  антихрист  на  майдани  манить
Затьмарити  свободи  помаранч.
І  ми  їх  слухаємо  не  байдуже
І  ще  не  відвертаємо  серця,
Бо  обіцянки  їх  солодкі  дуже
І  „зріють“  швидше  ф’ючерсів  Отця.
І  марно  кличуть  нас  до  храмів  дзвони  –
Ми  вірні  ще  антихристу  й  кишкам,
То  й  віддаємося  за  гріш  червоним
І  в  регіонах  „грошовим  мішкам“.
Відтак  ще  до  четвертого  коліна
Нащадки  будуть  гризти  язики
І  пухнути  у  злиднях  Україна,
А  у  Верховній  раді  –  байстрюки.
P.S.
Щоб  швидше  вийти  з  цього  катаклізму
І  перша  заповідь  далась  взнаки,
Негайно  треба,  поки  ще  не  пізно,
Антихриста  „пустити  на  шкварки“.
І  Бог  дасть  все  оперативно  й  залюбки.
22.11.2005р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457757
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 31.10.2013
автор: lionet