Потреба у тобі... ковтаю каву -
чорнезну, безцукрову і гірку.
І у листках-чернетках слів замало...
Дозволь тебе у вірші заберу!
Живи у них! Чи бешкетуй!Що хочеш!
Я в тисячне готова їх писать.
Як пір`я, притуляючись, лоскоче -
отак я хочу чути тебе й знать...
Хоча б отак... Зненацька в сумну пору
(але ж без тебе всі тепер такі) -
заголоси́ в оголених просторах.
Клінічну смерть на хвильку обірви!
Потреба у тобі, немов за Маслоу
найвища, найскладніша, найМоя!
Ти не тікай, бо так болить, як впасти
удруге, де розходиться земля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457770
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.10.2013
автор: Ліна Біла