Пастельні фарби, монотонні звуки.
І невагомість, вплетена в ходу.
Легке гойдання в"язаної сумки,
Котру візьму й залишу у саду...
Танцює вітер з листям в пасадоблі,
І грає вечір блюз лише мені.
А стежка в"ється далі, мимоволі
Ще тулиться до сонної землі.
В опалім листі загубилась думка -
Немов жаринка, тліє і димить.
...І повна щастя вив"язана сумка...
О, зупинися час, бодай на мить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457794
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.10.2013
автор: Оля Бреславська