[i]"Все минає і це мине".
(Напис на персні царя Соломона)[/i]
І це мине: відплаче, відболить,
У часу є можливості магічні.
До подиху зимового лиш мить,
А до весни, здається, ціла вічність.
Та й це мине. Вулкани почуттів
Розвіються з роками, наче порох.
У цій буденній сталій суєті
Не розберу, хто друг, а хто є ворог...
Які стежки мереживом тонким
Лягли й застигли в мене на долоні?
Гортатиму пожухлі сторінки,
Коли заниє серце у безсонні.
Мов по спіралі звичній, знов і знов
Повториться трагічне і прекрасне...
І це мине. Лиш істинна любов
Затвердне діамантом і не згасне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457862
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.11.2013
автор: Наталя Данилюк