Я прийшла, Тарасе, на твою могилу,
Принесла у серці мрію журавлину,
Так хотілось, Батьку, твоїми очима
Глянути на Неньку, рідну Україну.
Низько поклонитись і Дніпру і кручам,
І самій почути «як реве ревучий»…
…Йшла по східцях вгору, а слова сплітались,
Мов Молитва Богу тихо промовлялись:
«Я прийшла, Тарасе, жаль, що припізнилась,
Через два століття в світі народилась.
Ти прийми від мене зріз́́́ані жоржини,
Над тобою звели з мармуру сходини,
Знаю, що зів»януть ці осінні квіти,
Та буде з тобою вітер гомоніти.
Він тобі розкаже як з країв далеких
Прилітають люди, з вирію - лелеки,
І приносять думи, як життєву сповідь,
На твої, Тарасе, кручі загадкові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457935
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.11.2013
автор: Neteka