Вроджені вади. Дарунок від мами і тата?
Чи несподіваний вибух ЧАЕС разом з тим?
Вроджені вади. Їх завжди воліла ти зняти,
Вкинути в кошик разом з простирадлом брудним.
Вроджені вади. неначе приніс хтось прокляття,
Може позаздрив, що буде в майбутнім все айс.
Вроджені вади говорять: "Ти зайвий на святі!"
Самооцінка сама перецінить свій прайс.
Вроджені вади. Задкуєш вночі променадом,
Часто рахуєш закоханих серед алей.
Вроджені вади. Всі так хочуть дати пораду.
Рідко для них ти не знахідка гарна в музеї.
З вадами люди, як правило, досить затяті,
Це аж ніяк не талант. Це не є божество.
Вроджені вади карають слабких і завзятих,
А відчайдушних вбиває дрімуче єство.
Вроджені вади не завжди вганяють в палату,
Це сильні духом, із серцем хоробрим, бійці.
На марафони біжать і на олімпіади,
Та незалежно, старі вони чи молоді.
Вроджені вади. Лунає так болісно й складно,
Стрибнув уперше — і вже відламався трамплін.
Вроджені вади, чому їх настільки багато?
Лічать статисти. Лікують — лише лікарі...
© Мінливо Байдужий
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458002
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.11.2013
автор: Митрик Безкровний