Місяцю тихий, в хмари закутаний,
Чом утікаю від себе?
Все надто складно, все надто сплутано,
А кому істина треба?
Йти б за наказом душі безвідмовно,
Не керуватися світом,
Вже і послухатись наче готова,
Але в душі тільки вітер.
Але в душі все не так вже й чудово:
Врешті-решт, я лиш людина...
Там є щось добре, чимало там злого,
Може, сама в тому винна.
Місяцю, добре. Я буду боротись.
Буду, але не з душею.
Хай інший хтось порахує "за","проти",
Це душа. Вічність за нею.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458020
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.11.2013
автор: Хвостатий Їжак