Що це за чудодійна сила?
У деревця зелені віти,
Троянда пуп'янок пустила,
Немов не осінь в краю – літо.
А поряд чорне все, безлисте,
У душу лізе тихим сумом.
Калина ж – радістю, в намисті.
Вона у пору цю красуня.
А вже листопад встав з постелі,
Робити вправи заходився.
Постукав осені у двері,
На службу в край наш попросився.
Та що йому робити? Жовтень
Вже виконав за нього працю.
Струсив все листячко пожовкле
З дерев, кущів землі на тацю.
Хіба ще трави домалює,
(Жовтень не встиг, забракло фарби).
І вхід у двері попильнує,
Щоб сніг не ліг на жовті барви.
Таця - піднос (галицька говірка)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458040
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.11.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)