На городі бузина, а у Києві дядько,
У нас з вами те що перше - якесь недолуге.
Уродилось в Україні дивнеє дитятко
В ідейного кадебіста та його подруги.
Виростало те дитятко й виросло нівроку-
На мордяку його ситу любо подивитись,
З української землі попивало соки,
Їло хліб із апетитом (краще б удавитись).
Добрий пес не вкусить руку, що його годує,
Бо тварина пам'ятає доброту і ласку.
Для Олеся Бузини усе моральне - всує,
Гавкає на Україну за "кусок колбаски".
Якби те мурло в Росії тявкнуло щось проти,
Вже б забулися про нього швидко і надовго,
В нас терплять це сотворіння і його "звороти",
Як терпіти можуть тільки "ображене Богом".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458084
Рубрика:
дата надходження 02.11.2013
автор: Патара