Нерозгаданий ребус
твоїх думок,
і дій твоїх
не зрозумілих,
не перший вже рік
цікавить мене.
Чи все ж
розгадати зумію??
Завжди кажеш одне,
а чиниш по іншому.
Невже тобі це
не противно??
Намагаєшся завжди
обманути себе.
Ну хіба ж все це
не дивно??
Та хіба ж себе
обманути можливо??
Хіба можна собі
все життя брехати??
Якщо відповідь твоя
на це буде ствердна,
то як тоді можна
іншим довіряти,
якщо брешеш
самому собі??..
Але мабуть у цьому
і є своя логіка.
Мабуть так воно
бути й повинно.
І для того щоб людям
довкола повірити,
собі маєш
брехати безупинно..
Невідомо..
Мені не відомо.
Та все ж намагаюсь,
хоч щось розгадати.
А раптом все ж вдасться
і я таки зможу,
тебе в дечому
переконати..??..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458099
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.11.2013
автор: Fagotyst