Раніше ми ділили між собою
Повітря, мандаринку і шампунь.
Раніше ми шукали ключ двобою
До спільних дум в провінції Шаньдунь.
Раніше ми ходили до кав’ярні,
Де запахи у аромат вплелись,
Раніше нас втішали дії марні,
Але усе оте було колись.
Тепер ми вже дорослі і нікчемні,
Ми робимо із себе диво з див;
І нині я забула як таємно
Ти бабу Машу і учителів гудив.
І ти тепер забув, та не одразу –
Як я, обід зваривши, обпеклась.
І в нас ця зустріч викличе відразу,
Однак, вона… вона вже відбулась.
Це екскурс із майбутнього в минуле,
Це стало одкровенням для обох,
І ти уже клянеш оте забуле,
А я кляну самотність, бачить Бог!
І думка закрадається між брови,
Де в тебе складочку помітила одну.
Ми хочемо. Ми мріємо. І знову
Тобі я руку з мандарином простягну.
31.10.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458144
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.11.2013
автор: Ніла Ревчук