Підн́ялось на хмарині вгору,
Пустило життєдайний сік
Ра-сонце у ранкову п́ору.
Лови його душі потік!
А вчора десь воно ховалось
Від нас і сіра пелена
Вкривала небо. Хмари рвались.
Слізьми вмивалася земля,
Сум павучився домотканий.
Сьогодні ж - радість від кутюр.
Забувся вираз бездиханний.
Проліг у день щасливий тур.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458249
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.11.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)