Шаленство сходить не замітно,
Любов приходить просто так.
Вона підкралась непомітно,
Моя душа забилася в такт.
Я бачив сум,
Я бачив радість.
Ти упірнула в моє серце,
Ти полонила в мені все.
Щоб закохатись, треба лиш знайомства,
Щоби зізнатись, треба більше за життя.
Поглянь, Кохання, Ви – моя пелюстка!
Відчуй, Любове, Ти – моє життя!
Раз, два, три… це час мовчання,
Три, два, один… це час не вороття.
Нарешті я звільнився від страждання,
В тривожну мить сказав Тобі: «Моя!»
Що зробить час?
Це не суттєво
Що буде в нас?
Хтозна…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458467
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2013
автор: Дмитро Макогін