Раз ходив уранці я
по порічки.
І побачив радісну
там Марічку.
В неї очі пломенні,
невеличкі
і в косу уплетені
сині стрічки.
Я забув про ягоди
і до річки
ми пішли, жартуючи
все про нічки.
В неї груди білії,
ябка - щічки!
Цілував до присмерку
я Марічку...
А тепер у мене донечка,
як лисичка,
коні негодовані,
жінка, бричка!...
Часом утечу собі
до водички:
краще був би парубком,
міняв нічки...
І дались мені тоді
ті порічки!...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458468
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 04.11.2013
автор: URANIA