Любов між
Безлюдних поліських пагорбів,
Омита водою із
Захованих карпатських озер,
Хтось розсіює її вітром
Між скелястими скіфськими
Бабами,
Витрачаючи все сьогодні,
Не залишаючи на четвер.
Хтось свистить їй услід,
Що вона лякається звуку
І між курганами губить німб.
Люди між собою у землю
Між пшеницею сіють розлуку,
Уяви, який розростається потім хліб.
Тому краще голодним,
Щоб не пробувать прісної солі,
Зібраної із обжинками і слізьми.
Я не бачив своєї власної
Вартової,
Я не бачив архангелів
І не бачив долі,
Але я бачив кохання
Поміж стомленими людьми.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458526
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.11.2013
автор: ДжоніПол