****

Життя…  Дорога…  Тернисті  стежки…
Босоніж  по  камінню  доводиться  йти.
І  сонце  ховається  промінням  не  гріє,
А  в  серці  постійно  надія  жевріє.

Дощ…  Злива…  А  також  грози…
Приховують  від  інших  мої  сльози.
А  потім  райдуга  зійде
І  підбадьорить  трохи  мене.

Літо…  Осінь…  А  далі  зима…
Пробирає  мороз,  порятунку  нема.
І  гріє  душу  лиш  думка  одна,
Що  незабаром  наступить  весна.

Ранок…  День…  Та  прийде  вечір…
І  трохи  смутку  покладе  на  плечі,
В  самотність  мене  огорне.
Та  новий  день  врятує  мене.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458548
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.11.2013
автор: Юлія Волинська