В мене якісь дивні відчуття,
Хоч ми і розлучені судьбою,
Тільки там колись після життя,
Ми у пеклі стрінемось з тобою.
Це як кара буде нам на двох,
За на вітер кинуте, -«Кохаю!»,
Я не знаю чи існує Бог,
Та для нас вже не існує раю.
В мене якісь дивні відчуття,
Що у пеклі нам не буде гірше,
Без пробачень і без каяття,
Буде все у нас як і раніше.
Буде недосказанність в словах,
Буде біль, зневіра і образи,
Та ніхто із нас у молитвах,
Вже не побажає бути разом.
В мене якісь дивні відчуття,
Що минуть віка і покоління,
Все перетвориться на сміття,
Та ніхто не стане на коліна.
Так чому ми досі ще у двох?
І чому віддались на страждання?
Бо кохання вигадав не Бог,
То диявол вигадав кохання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458557
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.11.2013
автор: Руслан Воскобой