Ридати більш не хочу, не бажаю
Над долею твоєю, Україно!
Тобі я пісню слави заспіваю,
Хай спів несеться світом солов'їно.
Зуміла, розірвала зла окови.
На крилах волі в небесах ширяєш.
Хоч пастки тобі ставлять, грають в лови,
Встоїшся. Біль батрачки пам'ятаєш.
Терпіла, гнулась, плакала, вмирала,
Корилась чорній тіні супостата.
Та досить болю. Ти на ноги стала,
І крил душі твоєї не дістати.
Я вірю в тебе, Україно мила.
Під небом голубим пшениці зріти.
Гостри для праці, не для бою вила,
Щоб між народів славою ясніти.
04.11.13 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458574
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.11.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)