яко намо́лені прапори́,
полоще-розві́шує осінь вогкі́ листопа́дові ра́нки,
висо́тами неба міряє
потаємні свої глиби́ни – медитати́вне озе́рце…
сьогодні, грою випа́дку, на де́нці
моєї призе́мистої філіжа́нки
зібралася гуща кавова у чіткий
ідеально окре́слений символ – двоєди́не серце…
розлягло́ся
на все порцеля́нове дно –
так і лежить до за́раз
у філіжанці моїй воно…
Хто!..
надіслав мені зра́ння
про любов неча́яну –
із майбутнього послання́ ?...
повідо́млен-ня…
поза сумніви прочита́вся
цей промо́вистий Знак,
але не думала,
що все і насправді станеться – ТАК…
«…на сьогодні у нас любов…» –
іронійна думка метеликом ворухну́лася…
за таких обставин – це і справді було б диво:
любов… така велика… і така ідеально красива…
неймовірно, але несподіване Диво –
справді ста́лося…
наче сон – збуло́ся…
у події реальні вплело́ся,
матеріа-лізува́ло-ся:
чуже зло,
як на скалки́, на дру́зки побите скло,
що стежки мої босі було
рясно засі́яло –
зникло!
Світло!
Любові Божої Світло
у серця́ людей увійшло –
возсія́ло!
у простих
правдивих словах Силу свою яви́ло –
і, як тінь, посоромлено одійшло –
чуже і лукаве зло:
Сонце зійшло!
і за мить
безпорадно пропало,
як сніг торішній, розтало
зача́те людськими неправдами,
і поро́джене ними – зло
за́здрісне і лукаве
Велик Господь!
Неруши́м і Велик Господь
У Любові Його і Славі
...Могущ!
Всюдисущ
……
це – не вимисел,
поки що, може, й не вірш… але чесне сві́дчення,
зізнання́,
Волі Божої я́влення, Його Надихне́ння –
на кору́гвах, серцями намо́лених,
одно́го із багатьох – осіннього теплого дня…
04.11.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458606
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.11.2013
автор: Валя Савелюк