Пішла туди, де осінь королева
Зібрала сльози всіх її дощів.
Тепер сиджу сама,
Кому така заплакана я треба...
Кому потрібен мій нестерпний гнів.
Мої зітхання прокляті думками,
Мої думки, що ясні лиш мені,
І плач дощами осінь-королеви,
Так гірко, навіть сльози не мої...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458695
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.11.2013
автор: Масявка_Я