Люби мене тихо, роби з мене дуру

Ти  знову  прийшов  ?  Ну  що  ж,  сідай  і  закурюй.
Люби  мене  тихо,  роби  з  мене  дуру.
Я,  навіть,  від  тебе  тікати  не  буду...
Все  одно  не  втічу...  Я  цю  слабкість  смакую.
А  ти  знаєш,  що  Я  твій  подих  цілую  ?
І  погляд  вбираю  глибоко  в  груди...
Твій  дотик  гарячий  ніщо  не  остудить...
Цілуй  мої  губи.
Рятуй  від  застуди.

Ти  пий  чай  з  лимоном,  мене  не  лікуй,
Я  хвора  давно  і  безповоротно.
Мою  ніжну  слабкість  розтягуй,  смакуй,
Мою  тиху  вроду  в  кишені  пакуй,
При  крики  і  сварки  ні  хвиль  не  жалкуй...
До  смерті,  мене  непокірну,  цілуй,
Аж  поки  зів"яне  моя  клята  врода.

Залишайся  у  ліжку  до  ніжного  ранку,
І  тримай  мене  поруч  як  рабиню  чи  бранку,
Захиливши  фіранку,
Я  любу  забаганку
Виконаю...Може  кави  тобі  філіжанку  ?
Залишайся  в  моєму  казковому  замку
І  малюй  на  ребрах  мені  вишиванку.

Ми  забули,  що  вже  час  на  серйозну  роботу.
Я  краватку  тобі  пов"яжу.
Подавивши  в  собі  похотливу  істоту,
Я  тебе  до  фіртки  по  росі  проведу.
Ти  прийдеш  в  суботу  ?
Ти  прийдеш  в  суботу!
Я  тебе  під  дверима  тихо  жду.
І  знову  тобі  кави  на  ранок  зварю...
А  знаєш  чому  ?
Це  все  тому,
Що  тебе  я  люблю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458705
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.11.2013
автор: Олька Оленька