Розривають спогади тишу...
Тут дихати легше. ліпше.
Земля кожний крок пам*ятає.
Знов почує їх. знає. чекає.
Ні, ти зараз в іншому світі.
Сонця ніжні софіти. квіти.
Вже минулі, але не забуті.
Вперше линуть слова вже почуті.
Люди інші. Молодші. Рідні.
Бачу постаті їх. Ходу вільну.
Зупиняю. Найкращі моменти.
У тумані... і дещо потерті.
Дивна вулиця. Дивне місце.
Дитячий шепіт дорослому Місяцю.
Сни оживші. Розмова з тобою...
Пролунало так гучно у скронях.
Вимір дива - пробачить і вмиє.
Полікує, обнімить, зігріє.
Надихне...бо в дитя своє вірить.
Тої сили ніхто не зупинить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458716
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 05.11.2013
автор: Юліанка Бойчук