Райдужна спіраль

Хвилями  водоростей
Шукати  резонанси  вигинів
Із  дійсністю.

       Тихіше...  У  подихах  чується  відлуння  відчаю.  Колами  бігають  лише  ящірки:  бояться  загубити  свій  хвіст.  Шлях  в  один  бік  веде  лише  до  пустоші  нагромаджень.  Вільна  траєкторія  губиться  в  часі  й  випадково  вбиває  подорожуючих.  
       Спіралі  -  аби  пам'ятати  незмінний  напрямок  довкола  уявної  суті,  аби  мати  змогу  заплутати  минуле  з  тим,  що  невдовзі,  нагальне  з  імовірним,  аби  потім  не  розплутати  ніколи  те,  що  йшло  в  один  бік,  аби  бути  спаплюженою  й  погнутою  дитячою  забавкою  -  райдужною  спіраллю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458746
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.11.2013
автор: Lucre