Ходить ходором хатина, трусить здором балерина,
розгодована.
У Великому театрі, танцювати пріму Катрі,
завтра змовини.
А з-за печі перехватом, взяв за плечі - йди за сватом,
по- здоровому.
Дайте сцени та софіти, біля мене не вціліти,
чорнобровому.
Чорноротій - по горішку, на болоті втопить кішку,
приворожує.
Ото віда, а не дума, гірше відьминого глуму,
хіть ворожая.
Ой сирени, ваші співи, геть зі сцени, старі діви,
лихолякові!
Нащо корчиш балерину, аби ти була людина,
Богу дякувать.
То живи і дякуй Богу, не криви, то найде змогу,
доледарену.
Сочетає і засвата, хилитає дівка хату -
- буде спарена...
2003р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=45888
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.11.2007
автор: Микола Шевченко