А ти приходиш в мої сни,
Хоч не просив тебе про це,
І не збагну ніяк чому?
Можливо простір той тісний,
Володарює де Морфей,
Чи може нудно там йому?
А ти приходиш крадькома,
Щоб доторкнутися душі.
Вповзаєш в неї, як змія.
У нас майбутнього нема –
Любов лежить серед мерців.
Я вже не твій, ти не моя.
А ти приходиш. Кожну ніч!
Бодай забула б ти цей шлях!!
Чи загубилася на нім.
Щоби хоч раз вдалось мені
Злетіти, наче вільний птах,
У гордовитій самоті.
А ти приходиш... Приходи!
Хоч в снах побудемо удвох.
Заради цього тільки сплю…
Між нами спалені мости,
Але, мабуть, ти знаєш, ох,
Як сильно ще тебе люблю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458908
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 06.11.2013
автор: Олександр Яворський