Хіба навіки воно стане
Коли Любов моя зав'яне
Гаряче серденько моє.
Палає як у смолоскипі
Шукає долю свою тихо
До тебе припливе.
В своїх руках його тримаєш
І ні на мить не відпускаєш
Чи треба далі йти .
Посеред краю світу цього
Давай підемо до порогу
Правічної краси.
Грайлива ти струнка й весела
Радіють і міста і села
Всміхаються мені.
До тебе наче птаха лину
Знайду оту щасливу днину
На крилах донесу.
Ти будеш весело сміятись
І часом трішки дивуватись
Куди, чого прийшла.
Знайду тобі шалену втіху
Немає більше в мене стріхи
Народжена моя.
Куди іти кого шукати
Надію в серці колихати
Бринить моя струна.
Смарагди знову засіяють
У вирій птахи відлітають
Живе моя земля.
Шалений час громи і грози
І не страшні мені морози
Коли в душі вона.
Коли надія не згасає
Коли вона мене кохає
Коли співа душа.
Ти вже заснула моя люба
Солодких снів п'янка голуба
Красою не чаруй.
Дай потриматися долоні
Волосся падає на скроні
Єдиная моя: )
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458913
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2013
автор: Кумартун