Вона плаче, коли треба сміятись.
І сміється, коли нема сил.
В її очах ціла планета,
А у посмішці багато слів.
Вона знає багато секретів,
В її серці багато тепла.
А на серці у неї пекло
І знову сил нема.
Вона знову в собі все закриє,
Тихо-тихо поплаче вночі.
Я побачу її очі сумнії
Та не буду питати, чому?
Прийде час і вона все покаже:
Сум, печаль… і ми вип'єм вина,
Поговорим про своє горе
І знову скриєм свій сум і жаль.
P.S. Присвячується моїй подруженції всіх часів і народів Альонці.
Люблю тебе, моя люба судьбинушка)))
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459158
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.11.2013
автор: Юлія Devil