"Туїться вечір махрово",
Ве́рбиться ніч кучеряво
Блякнуть мізки макітро́во
Від хризантемних коря́вин.
Хрипло потік завиває
Голосом змерзлим і сиплим,
Розум паву́чисто крає
Хмаро-стуманеним слі́пам.**
Злодія друг – невидимка-
Вечір в оселях літає,
Все, що блищить або… диха,
Кри́льми у торбу змітає...
_____________
*Дякую панні Любі за лексикон,
який став мені в "приноді"
**Очі
[u]Оригінал[i][/i][/u]
Т́уїться вечір махрово,
Блякнуть ряди хризантемні.
Неба полотна суворо
Віття дерев крають темні.
Низом потік завиває
Голосом мерзлим, захриплим.
Хмара над лісом лягає,
Срібло павучисте сипле.
Вечора друг - невидимка,
З вітром у парі літає,
У ліхтарях і будинках
Крильцями світло вмикає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459186
Рубрика: Літературна пародія
дата надходження 08.11.2013
автор: Олекса Удайко