Відповідь на вірш
Любов Ігнатова: Останній лист
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458972
Я б не наважився писати,
Так важко йти в ліричний світ
Де білий лист в клітинку - грати,
А вірш на ньому - сльози й піт...
За ним душа моя - воронка,
А радше - вирій гучних лір,
Буває - просто ополонка,
Що має форму білих дір...
Вона затягує навічно,
Відверто грає вітражем
І скельцем ревності гранично
По тілу крає, мов ножем...
З очей моїх яскравим світлом
Палають рими навздогін,
Бо серце - полум'я, що вітром
Думок розвіяв пілігрим...
Візьми той жар, ходи по ньому,
Смакуй усе що я відчув,
Лялькар - Поезія до втоми,
Я вже давно її збагнув...
Не хоронися в саркофазі,
Спалахкуй вогником свічі,
Розкрийся квіткою наразі
І вдень виблискуй і вночі!..
А я... наважився писати,
То дуже зболений привіт...
Та зміг Поезію кохати,
Щоб не натиснути «Деліт»...
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187613
08.11.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459210
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.11.2013
автор: Serg