Нема його, нема й не буде,
Пішов і задимівся слід.
Поніс у торбі думи про розлуку
І все моє бажання бути з ним.
І не подав він на прощання руку –
Невільний дотик почуттів,
Лиш поглядом обласкав душу –
Чекати більшого не смій.
Я поклонюся долі за навчання,
Я відшукаю сотні слів,
Щоб відпустити те жадання
Побачити його хоча б у сні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459240
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.11.2013
автор: Yana Тymur