Разки коштовного каміння
Набрало сонце на проміння,
Спустило в край.
Торкнулись лісу коси сонця,
Скупались в озері, в віконця
Пробилися. Вставай!
Так любо-мило небо вкрила
Вуаль із срібного акрилу.
Молочна мла
Садок безлистий загорнула.
Розжурилась осіння хмура,
В танок пішла.
Бурштин побляклий засвітився,
Що ґрунт в саду ним густо вкрився.
Ця диво-гра!
Вставай, будись, виходь на ганок.
Стрічай окрилений світанок.
Вогнись! Пора!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459464
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.11.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)