Та що тут казати
забута, розплата
самотня, космічна
безглуздо критична...
лірична нічийством,
невидимим дійством
чеканням дитячим,
"візьми собі здачу".....
Вечором безлюдним
ми с тобою будем
в ніч разом дивитись
з різних вікон......
розпилитись...
на уламки поглядів
люблячих і стомлених
рідних і відвернених
скільки раз обернених...
знову час тікати
ноги, наче вата,
всі шляхи до тебе,
ти сказав - не треба.......
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459565
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2013
автор: owl silence