Моя напівнескінченність почалась цієї осені
Коли опале листя голосить про скороминущість
усього
Хоч тепло було. Не ходила ногами босими
Є все…Дякувати Богу святому
І підривалась віра…моментами
Гучними вибухами,як на полі мінному
Її не доводять аргументами…
Вона карбується лише у тілі…тлінному
Моя нескінченність загубилась цієї осені
Коли зрозуміла,що для неї ні місця, ні часу,
ні простору
Хоч тепло було. Не ходила ногами босими
Тепер лиш «напів» ,якому не треба розголосу
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459568
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.11.2013
автор: Ірина Форестова