Ніколи не знала,що над світом пануєш ти
Моїм особистим,та вже… не таким й особистим
Давно розійшлися по Всесвіту наші світи
А я задихалась у твоїх очах небом чистим
Я звикла,як завжди звикають,чомусь…
До того тепла,мимоволі забувши про тишу
І заздрила мовчки собі,співчувала комусь
Писала листи,та не думала,що не допишу…
Ти,як нікотин. Щоб забутись,потрібен час
Із сліз на подушці зібралась би жменя солі
Я дрібку підкину на рани,щоб вогник не згас
Спалив усю біль,що недопалком впала на долі
А я задихаюсь повітрям із своїх грудей
Бо завжди вдихала твоє… до безмежності
Ти-тільки один,хоч навколо багато людей
…Та з тобою ми лиш протилежності…
Історія моєї залежності…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459571
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.11.2013
автор: Ірина Форестова