Навчання тяжка борозна
Здоров‘я Ваше підірвала,
І серце битись перестало –
Життя порвалася струна.
Нелегко вічному навчать,
Бо жили розум розтягає.
Так просто йти, коли чекають,
І важко вчити, де не хтять.
В навчанні лиш одна мета –
Себе з знаннями віддавати,
Не ждучи ні добра, ні плати,
А тільки б так, як у Христа.
Учителю шановний наш,
Були ми впевнені із Вами.
Тепер йдемо одні полями,
Вирощуємо юнь без Вас.
Та тільки знайте, все ж однак,
Лишились учнів ваших слава,
І щастя вчить – ця спільна справа,
Належати вже буде нам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459626
Рубрика: Присвячення
дата надходження 10.11.2013
автор: Мірошник Володимир