Я графоман,ти відаєш,кохана,
що не пишу я ні для кого...
Для кого ще напише п*яний,
як не для себе(то для Бога)?
У мене немає ритмів,
Залізних,перфектних рим...
І весь талант мій здимів,
Коли ще був живим!
Якщо він був колись насправді,
А не оманою брехні,
Якщо він був колись достатнім,
Застиг десь на морському дні,
Породжений суцвіттям днів...
І приспаний замучений печаллю...
Зубною стертою емаллю
МОВЧАННЯ літер і рядків,
Болить відсутністю віршів!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459725
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.11.2013
автор: Той,що воює з вітряками