Безмовному Кодлу

О,  мово  багатостраждальна,
Все  правлять  по  тобі  тризну  -
По  тобі,  в  віках  опальній,
Пророслій  крізь  соцреалізми,
Вилученій  із  науки,
Зі  світу  тонких  технологій,
Виставленій  попід  руки
З  життя  -  не  втрапляє  у  ногу,
Впхана  в  останній  притулок,
Що  зветься  Художнє  Слово  -
Ось  він  -  іуди  цілунок,
Мила  моя,  калинова!
Можеш  отут  співати  
Давні  пісні  про  галю,
Можеш  жалі  засівати…
Сльози  втираєш,  скрипалю?
Вшквар  же  веселої,  брате,
Бо  ось-ось  терпець  урветься...  
Може  ж  таки  горбате
Кодло  іуд  схаменеться?


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459729
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.11.2013
автор: Валентин Бут