Ти знаєш як народжуються перли...
Спочатку біль,
нестримний біль
в усьому тілі.
І ось в ці миті,
слі́зно-наболілі,
зароджується диво.
Поступово, сповита
шаром перламутру,
що виплакало серце,
Мала піщинка,
сіра й недолуга,
Під тиском часу
й перемогою над болем,
Все більш нагадує
білесеньку перлинку -
Палку сльозу
страждань дорогоцінних...
......... ................. .................................
Отак й душа,
скорботою й терпінням,
Під гнітом часу,
перероджується дивно
У скарб,
який ціни не має на землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459950
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2013
автор: @NN@