Як часто доля змінює шляхи

Як  часто  доля  змінює  шляхи,
Як  часто  змінює  для  кожного  маршрути.
Ми  повернутися  не  можем,  як  птахи,
Бо  повернутися  –  напитися  отрути.

Проходить  час,  у  кожного  своє  життя,
У  кожного  з’являються  свої  проблеми,
З’являються  нові  бажання,  відчуття,
Хоч  бери  й  пиши  про  це  поеми.

Міняється  і  погляд  на  життя,
Міняються  бажання,  інтереси,
Ми  поринаємо  в  щоденне  небуття,
І  з  часом  змінюємо  всі  адреси.

Ми  забуваємо  про  тих,  хто  з  нами  йшов,
Підтримував  не  раз,  допомагав,
Про  тих,  що  назавжди,  і  знов,
Просто  слова  свої,  на  вітер  викидав.

Про  тих,  хто  надихав,  радів,  любив,
Про  тих,  яких  здавалось  не  забудем.
Які  були  частиною  всіх  наших  див,
Ми  в  серці  зберігати  завжди  будем.

Й  можливо  через  енну  кількість  літ,
Зустрінемося  десь  ми  на  вокзалі,
Де  серед  тисячі  людей,  що  їдуть  в  світ,
Побачимо  знайомі  нам  деталі.

І  так  захочеться  згадати  ту  добу,
Ті  всі  роки,  що  разом  пережиті,
Та  не  наважиться  ніхто  із  нас,
Бо  всі  ми  залишились  гордовиті.

Ніхто  із  нас  не  встане,  не  підійде,
Хоч  у  душі  згадаєм  теплоту,
Та  вже  ніхто  так  ніжно,  дружньо  не  обійме
Лиш  щиру  посмішку,  сховаєм  в  темноту.

Ви  бережіть  й  цінуйте  ближніх,
І  пам’ятайте  завжди  їхню  доброту,
Бо  не  зустрінете  настільки  справжніх,
Які  підтримають  в  хвилину  «золоту»

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459965
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.11.2013
автор: AlesikOlesia