По калюжах у легких балетках,
Захворіла шалом я сьогодні,
Все минуле у смітник – лише чернетки,
Епілог й пролог однаковий – самотня.
Спотикаюсь крок за кроком: де ж та грація?
Замерзаю, не зважаю, а дарма,
І чому мене спіткала абдикація
Твоя до мене?.. Я тепер сама.
Мжичка рядном мокрим: схаменися,
Зупини анархію думок,
Наболіле облетить, неначе листя,
Згоїть досвід рани помилок.
А поки що втікай, до нитки ж змокла,
Невдовзі справи увійдуть у звичний плин…
Вже розпач не приховую: самотня
Я точно буду, але чи він один?!...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460042
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.11.2013
автор: Лія Ладижинська