Писать вірші як дихати, так само,
Як зорепад, що ллється по душі,
Як перше слово, що сказав ти: мамо,
Як усміх щастя це – писать вірші.
Писать вірші – і що в цім незвичайне?
Тут кожен другий подвиг цей творив.
Але одні щось створюють осяйне,
А інші так, набір беззубих слів.
Писать вірші, яка це радість буде,
Вони пожар, де полум’я і дим.
Хати старіють і вмирають люди,
Та завжди слово буде молодим.
Ти напиши рядочок і дізнайся,
Чи молодою є твоя душа.
І у коханні ти до рим признайся,
Бо чудо дивне це – писать вірша.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460111
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.11.2013
автор: Мірошник Володимир