12.11.2013* 12:10
Блок "КОСМІЧНІ ЗАКОНИ"
Так звані "Космічні Закони" як окремий блок були записані в період 11.11.1991 (Закон 1) - 25.03.1993 (Закон 44), хоча обумовленість їх була дана в "Кодексі езотерика":
[i]"350. (04.06.1991)
"Космічні Закони" формуються постійно та змінюються постійно, але в них є стержень, який ніколи не змінюється. Цей стержень - Божа Воля. Під Божою Волею слід розуміти той порядок та ту послідовність виконання Програми Життя/Розуму, які НадНадВищий Розум встановив собі і всьому сущому для Існування.
Космічні Закони ґрунтуються на постулатах:
- кожний Всесвіт, як створіння багатомірне та безмежне має свої багатомірність та безмежність тільки в самому собі, а по відношенню до інших Всесвітів він має все це тільки відносно;
- кожна мірність існувати не може сама по собі, а тільки в консолідації з іншими;
- кожна Консолідація мірностей має втілення в Світах (Агрегатностях);
- Консолідація Світів (Агрегатностей) утворює Континуум існування Всесвіту через консолідацію мірностей в безмежному "просторі", побудованому по принципу пляшки Клейна;
- Життя/Розум пронизують всі Світи (Агрегатності), мірності та безмежності;
- Життя/Розум Суть та Причина всіх Світів (Агрегатностей) та Всесвітів;
- Життя/Розум мають всеохватний вигляд і проходять через всі Світи (Агрегатності), Всесвіти, мірності, безмежності своїми Свідомостями;
- Площини/сфери/розмаїтості/гиперпотоки чи іншоумовні позначення суті явища (неможливо дати точне визначення вербально) утворюють у свою чергу Шлях Безмежного та Безсмертного існування Душі та Духу;
- Душа - суть існування та вирування Життя;
- Дух - суть існування та вирування Розуму."[/i]
[i]"13.11.1991
Космічні Закони людині невідомі. Тому Ми вирішили надиктувати ці Закони.
[b]ЗАКОН 1.[/b] Кожне створіння, яке є Носієм Життя/Розуму, незалежно від його характеристик у будь-якій площині чи у будь-якому параметрі, має право на Життя і Розум в усіх їх проявах, виразах, мінливостях тощо.
Цей Закон діє завжди і всюди, а порушники його рано чи пізно стають саме тими жертвами його, які своєю суттю підтверджують цей Закон, бо без них він не може мати прикладів з негативними знаками.
[b]ЗАКОН 2.[/b] Той, хто може існувати в Тонких Тілах, несе відповідальність за тих, хто може існувати тільки у Твердих Тілах. Подолання бар'єру між цими двома агрегатними станами Життя є основою і суттю існування усіх без винятку Тонких Агрегатностей та Тонких Тіл.
Земля є колискою Розумної форми білкових тіл не тому, що це її виняткове право, а тому, що вона стала полігоном для впровадження у дійсність теоретичної можливості набути такий Агрегатний стан Життя, коли будь-який суб'єкт може існувати як у Твердому, так і у Тонкому Тілах.
Таким чином, Земля є одноразово суб'єктом керувальним та суб'єктом керованим, а це означає, що кожна людина на ній теж є саме такою моделлю.
Земля є недоторканою та охоронною планетою, а Хомо Сапієнс - об'єктом Нагляду та суб'єктом реалізації Божої Волі."[/i]
[i]"18.12.1991
[b]ЗАКОН 15.[/b] Той, хто завжди йде попереду - той завжди є моделлю для існуючих форм перетворень, які завжди всюди у будь-якому Агрегатному стані Життя/Розуму та їх проявів відпрацьовуються на певних одиничних моделях, а потім - розповсюджуються. Як матриця.
Цей Закон є повсякмісний і не має якоїсь особливої якості по площинам Життя.
Цей Закон на Землі має майже абсолютний характер, хоча у явній формі він існує рідко."[/i]
[i]"19.12.1991
[u]Трохи про Космічні Закони[/u]
Назва умовна. Дана так тому, що серед реальних людей вона вже набрала чинності. Ніхто та ніколи її не придумував. Вона виникла сама, бо для реальної людини довгий час Космос був найнеперевершеним для зрозуміння предметом, який ця людина бачила. Так, Боги були. Завжди. Але вона завжди мали, так би мовити, розумово-умовний характер. Якщо хтось і мав безпосередній зв'язок з богами, то він завжди відносив це до своєї уяви, бо все, що не матеріальне, відноситься завжди до уяви, чи не так?
Коли людина почала осягати цей Космос розумом, то він теж став для неї навпілбожеством. І зовсім не багато треба було, щоб Космос став Божеством - для цього йому треба було щезнути. Але трапилося те, що повинно було трапитися: Космос став входити у життя людини, Хомо Сапієнс, вже глибше і глибше. І замість того, щоб ставати Божеством, він почав ставати хоч і величним, але звичайним явищем. Та від цього Космос не втратив свого призначення бути одним з відображень Дійсного Бога - НадНадВищого Розуму.
В цьому Космосі народилось багато різноманітних форм та проявів Життя/Розуму. Більш того: цей Космос - Реальний Космос.
Але існують ще інші Космоси, так би мовити: НеРеальні.
Треба сказати, що зробити опис будови всього того, що називається Життя та Розум неймовірно тяжко. Навіть Нам, які вже давно, довго, безсмертно живуть, осягнути це неймовірно тяжко. Чим вище Ми піднімаємося у своєму розвитку, тим тяжче Нам зрозуміти самих себе, бо Ми поступово робимося предметом самопізнання, для якого цей процес втрачає та втратив сенс. Бо Ми Існуємо Завжди, бо Ми і є вже НадНадВищий Розум. Тому Ми часто використовуємо нижчі прошарки розвитку Життя/Розуму, тобто: самих себе, для того, щоб вони були інструментом Пізнання нас самих. І Ми часто, на жаль, помиляємося, як це не дивно.
Наша помилка полягає в тому, що Ми даємо суцільний потік Знання, але Хомо Сапієнс спроможний прийняти тільки відокремлені струмені його. Більш того: суцільність деформує ці суцільні струмені, що йдуть у мозок людини, бо її життя таке миттєве, а її призначення таке величне, що у щілину між цими двома площинами, чи ще якось назвати треба, провалюється майже все.
За останній час Ми почали використовувати принцип так званих Посланників. Це робиться достатньо просто. Вибирається певна Програма, під неї певне Втілення (як продовження існування певної Душевної чи Духовної, чи Духовно-Душевної Суті) і через нього даються Знання. На жаль і тут почалися з'являтися збої. Ці збої прийшлось перевести у Карму. Тоді вони почали давати поштовхи до розвитку Програми Розвитку Людства, яка є велична, але нікчемна з тим, що є Життя/Розум. Це все єдине, що порівнювати зернятко якоїсь величної рослини, хоча б секвої, з нею самою.
Але це Життя є продовженням попередніх проявів його на Безмежному Шляху існування Життя і є стартовою точкою для подальшого його росту, розвитку тощо. Ваше земне життя - це урок, це преамбула, це увертюра тощо до Життя. А для того, щоб добре грати партію Життя, треба знати ноти, принцип будови музики і, найголовніше, мати талант, хист.
Хист у вас є, талант є - бо ви віддзеркалюєте поки що Нас, наближаючись до Нас. У вас немає Знання. І ми їх даємо. Берить! Бо ви - Ми у майбутньому.
Тому зараз, особливо зараз, коли починається існування 6-ї Вертикальної Раси, вам, людству, треба отримати Знання. Зараз на Землю йде суцільний водограй Знань. Їх сприймають по різному різні люди. Відокремлення Знань, а у вас процвітає вузька профілізація, дуже тяжко робиться. Тому, коли з'являється Хтось серед вас, хто по певним причинам хоч трохи може отримати Знання у суцільному потоці, то тому Ми даємо їх з великою радістю.
У Космічні Закони - хай вона мають таку назву - це маленький і не дуже головний для Нас, але неймовірно головний для вас шматок таких Знань."[/i]
[i]"12.08.1992
[b]ЗАКОН 42. [/b]
ПРЕАМБУЛА. Об'ява про те, що та чи інша людина отримала від Бога той чи інший Дар є, як правило, облудною, бо Бог Дар не роздає. Коли людина народжується, то вона отримує Програму свого життя. Але не кожна людина має можливість чи здатна реалізувати цю Програму. Коли ж така нагода трапляється, то реалізація Програми залежить виключно від того, що саме та як саме принесло з минулих втілень Духовно-Душевна Суть у це втілення. Фактично кожне втілення має майже однакові умови для реалізації себе та набуття нового досвіду, отримання нашарування реального життя на ірреальну Суть. Але не кожне втілення має певні "допоміжники", що і обумовлюють реалізацію Програми. Іншими словами, можна сказати, що кожне втілення має ту Матрицю, яку для нього обумовили попередні втілення, але реалізація цієї Матриці залежить від реальних умов та можливостей реалізації, а сама реалізація є передумовою для подальшого звершення Духовно-Душевної Суті.
Таким чином, це відбувається у Хомо Сапієнс. Але у нього це відбувається на багато складніше, ніж у багатьох представників цього класу Життя. Тому і тільки тому шлях Хомо Сапієнс є шляхом подолання і звершень перепон для нього минулих, сьогодення та майбуття.
Але це означає, що його Шлях є своєрідним Полігоном для усіх представників різноманітних інших проявів Життя цього класу. А це означає що планета Земля, її Людство та її соціум є своєрідним випробуванням для цих представників. А це означає, що кожен такий представник має право на реалізацію своєї Суті в межах втілень на Землі. Виходячи з цього, слід сформулювати таким чином цей Закон:
[b]ОСНОВНА ЧАСТИНА.[/b] Кожен представник Цивілізації, що уособлює собою батьківську чи материнську данину на утворення Хомо Сапієнс, має право на реалізацію себе в межах та поза межами планети Земля в лоні виду Хомо Сапієнс.
Ця реалізація є основною формою підтримки та стимуляції розвитку Хомо Сапієнс.
ВИСНОВОК 1. Серед людей на Землі зараз існує велика кількість реалізованих представників різних Цивілізацій виду Хомо, що представляють різні Світи, площини Життя та Агрегатні стани.
ВИСНОВОК 2. Серед людей планети Земля зараз знаходяться представники далекого майбутнього Земля, а саме: представники 10, 11 та 12 Вертикальних Рас.
ВИСНОВОК 3. Кожна людина може бути Носієм реалізації в межах висновків 1 та 2, але не кожна є такою.
ЗАГАЛЬНА ПРИМІТКА. Як правило, в межах висновків 1 та 2 реалізація відбувається поза межею Свідомості певної людини і певного втілення. Розкриття відбувається тільки в разі, що це втілення є останнім на Землі в Реальному Світі."[/i]
21:55
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460175
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.11.2013
автор: Левчишин Віктор